#1d7fc1
Проблеми з наркотиками чи алкоголем? Дзвоніть, ми знаємо, як допомогти!
Історія ікони
Ікона “Невипивана чаша” на даний момент знаходиться в Серпухові. Зустріти її Ви можете, завітавши до невеликого чоловічого монастиря Висоцького, розташованого в центральній частині міста. Перед нею цілодобово горить лампада, що символізує ті молитви, які були звернені до Божої Матері. Це молитви найчастіше про зцілення алкозалежних, наркозалежних, блудників та всіх людей, які зіткнулися із хворобами не лише фізичними, а й духовними.
Протягом довгого часу образ Божої Матері в іконі, що розглядається, шанується православними людьми. Саме у Висоцькому монастирі відбулося відродження представленого образу, який втратив багато років тому.
Оригінальна ікона створена у XIX столітті у 1878 році. Легенда свідчить, що одного разу один селянин, будучи відставним солдатом, почав дуже багато пити. Він пропивав не лише всі гроші з пенсії, а й усе, що вдавалося знайти вдома. У результаті він став жебраком, оскільки все найцінніше, що в нього було, він пропив. Одного разу йому наснився сон, у якому йому представився старець. Він направив його в місто Серпухів, де є ікона «Невипивага чаша». Він наказав відслужити молебень, що допоможе йому одужати не лише душею, а й тілом.
Селянин не наважився відправити в такий далекий шлях, враховуючи, що він взагалі не мав сторонньої допомоги, а ноги практично відмовили. Старець зі сну з’явився йому знову, але селянин ще готовий виконати доручення. Старець з’явився і втретє, але вже грізно наказував виконати його доручення. Це змусило селянина рачки попрямувати до Серпухова. В одному селі, яке потрапило йому на шляху, він залишився переночувати. Бабуся, яка є власницею будинку, намагалася зняти біль мандрівника, тому розтерла йому хворі ноги і поклала спати. Вночі людина помітила у ногах досить приємні відчуття. Він відчув у собі сили стояти, що й спробував зробити. Звичайно, він був дуже слабкий, але втриматися на ногах йому вийшло. Далі його стан ще покращав. Він зміг самостійно дістатися Серпухова. Спочатку він упирався на дві тростини, а далі вже на одну палицю.
Діставшись необхідного монастиря, селянин розповів служителям про старця, що явився йому уві сні. Він попросив їх відслужити молебень біля ікони “Невипивана чаша”, проте ніхто з них не знав про існування такої ікони. Тоді хтось згадав про ікону, яка бачила у проході. Вирішили перевірити та здивувалися, що справді така ікона була присутня у їхньому храмі. Тут старий зустрів наяву старця, який насправді був будівельником цього монастиря. Ікону перенесли до храму, тому літньому селянинові вдалося здійснити перед нею молебень. Після цього людина, яка раніше страждала на алкоголізм, поверталася додому цілком здоровою людиною. Йому вдалося вилікувати не тільки ноги, що практично відмовили, а й відмовитися від вина, яке руйнувало його життя.
Що відбувалося з іконою далі?
Незабаром ця історія розійшлася далеко за межі монастиря. Саме це підштовхувало багатьох не тільки з Серпухова, але й інших міст звертатися до цієї ікони за зціленням. Найчастіше це були родичі людей, які зловживають алкоголем. Велика кількість вже відвідує монастир з метою віддячити за допомогу. У центральній частині міста Серпухів створили братство тверезості у храмі Невського. Щонеділі, коли в храмі було досить велике скупчення людей, перед представленою іконою звершувалися молебні. Переважно це робили місцеві люди.
Після революції у Росії храми і монастирі у Серпухові, а й у всій країні, почали закриватися. Після того, як Владичний монастир закрили, ікона деякий час була присутня у кафедральному соборі. На прохання Миколи Білого – власника представленого собору було створено вісім копій ікони. До 1929 собор закрили, а святині спалили і всі ікони, включаючи оригінал, зникли. Відновити шанування святині вдалося лише до 80-х років минулого століття. Вдалося відновити дореволюційну традицію тверезості, за якою у неділю проводити молебні про одужання алкоголізму.
Сучасна ікона
У Серпухові у 90-му році минулого століття відкрився чоловічий монастир Олександра Висоцького. Діяти він почав лише у квітні наступного року. Служіння іконі «Невипивана чаша» перенесли до храму. Вже до 1992 року на прохання Йосипа була написана всім відома ікона. Образ був прикрашений басмою зі срібла. Поданий образ дуже сподобався народу. Небесна сила наділила цю ікону благодаттю та здатністю допомагати людям. Для цієї ікони написали хвалебну пісню. Особливою любов’ю вона має віруючих людей. Він, мабуть, у православних є найбільш читаним.
Сьогодні можна дізнатися про численні випадки, коли ікона Невипивана чаша допомогла людям зцілитися. Дані випадки записуються у спеціальній книзі, з якою Ви можете ознайомитись за бажанням. Люди із задоволенням діляться своєю радістю. Варто зазначити, що ця ікона допомагає не лише православним людям. Були ситуації, коли вона зцілювала нехрещених людей чи інших віросповідань.
Як колись уві сні селянину уві сні старець велів вирушати до Серпухова, так і сьогодні багато людей вирушають у це чудове місто, щоб побачити ікону, яка має чудотворну дію. Дивно те, що багато людей ще не знають про існування ікони «Невипивана чаша», яка вже допомогла багатьом. Представлена ікона стала справжньою святинею у Росії. Щодня перед нею звершуються молебні, де підносяться молитви про страждаючих людей. Цю обитель буває безліч паломників. Монастир намагається допомогти кожному. Часто надає притулок нужденним. Багато людей, які не мають змоги приїхати до Серпухова, надсилають листи з проханнями відслужити молебні за їхніх близьких людей. Ці прохання виконуються з любов’ю. Потік допомоги і зцілень від дивовижного образу, що розглядається, невичерпний. «Невипивана чаша» обов’язково допоможе кожному нужденному.