Наркоманія одна із найбільших проблем сучасності. Від наркоманії не застраховано ніхто. Сьогодні наркоманія набула характеру епідемії, як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Люди різного віку та з усіх соціальних верств тягнуться до наркотику, як до “ліків від усіх бід”. Багато хто стає свідомо залежними, інші — під тиском оточення та соціального середовища. Наркоманів стає дедалі більше, причому випадки повного позбавлення наркоманії досить рідкісні. Позбавляються тяжкого впливу наркотиків ті люди, які готові заплатити “ціну”.
Про наркотики
Вживання наркотиків — жахлива залежність, яка має дві сторони: фізичну та психічну. З фізичної точки зору, наркотик поневолює організм, поступово включаючись в обмін речовин і викликаючи залежність. Людина, яка залежить від наркотику на фізичному рівні, не може відмовитися від наркотику не тому, що вона цього не хоче, а тому, що вона просто не в змозі витримати муки, які приносить йому ломка. Позбутися фізичної залежності, тим часом, досить легко: людина проходить через курс очисних процедур, п’є вітаміни, відновлює здоров’я та може спокійно забути про наркотик.
Однак, не все так просто — крім фізичної залежності є психічна. Практично всі наркотики підпорядковують людину не тільки фізично, а й психічно.
Людина не просто не може відмовитися від наркотику, вона навіть не замислюється про це, а якщо таке бажання її і відвідує, то вона швидко знаходить виправдання для продовження прийому наркотику. Позбутися психічної залежності дуже складно і саме в цій точці ми підходимо до поняття “ціни”, яку має заплатити наркоман.
Про ціну
Коли ми говоримо про ціну, то не маємо на увазі ціну у грошовому еквіваленті. Фактично “ціна” може вимірюватися в будь-чому: у бажанні, у намірі, у здатності вірити, у здатності докласти зусиль і навіть у грошах. Відвернемось від наркоманії та проведемо наступну аналогію — університет. Студент може заплатити за навчання, проте це не вся “ціна”: якщо він не буде вчитися, то він не стане добрим фахівцем. Заплативши за навчання, він аж ніяк не гарантує собі квиток у життя. Університет можна порівняти із ринком. Якщо Ви йдете на ринок і роздаєте гроші продавцям, не беручи товари, то безглуздо очікувати, що Ви повернетеся додому з повною сумкою корисних речей і продуктів.
Про середньостатистичного пацієнта
Тепер поговоримо про середньостатистичного пацієнта наркологічних клінік. Хто ця людина? Як він потрапив до клініки? Чи хоче він вилікуватись? Чи готовий він заплатити ціну? Очевидно, що пацієнт наркологічної клініки – наркоман. Як правило, це підліток або молодий чоловік, якого насильно або з примусу поклали в клініку в надії, що “найсучасніші методики” і “найкращі лікарі” зможуть врятувати душу, що заблукала. Тим часом сам наркоман лікуватися, найчастіше, не хоче, а, якщо й хоче, повністю вручає свою долю в руки лікарів, не збираючись при цьому нічого робити.
Кого можна врятувати
Вже безліч досліджень лікування різних хвороб, у тому числі і наркоманії, показали, що лікування може бути успішним лише в тому випадку, якщо сам пацієнт усіма силами прагне лікування. Якщо людина хоча б на один відсоток сумнівається, що її шлях — без наркотиків, то ймовірність повернення до прийому наркотиків зберігається. Щоб потрапити на поїзд, треба виконати кілька простих дій, але він, маючи квиток на руках, наївно вважає, що поїзд йому подадуть прямо до під’їзду. То кого ж можна врятувати? Відповідь: людину, яка купує квиток сама, встає вчасно, бере таксі, приїжджає на вокзал, сідає у свій поїзд, свій вагон і на своє місце і їде рівно до місця, вказаного у квитку.
Якщо людина відхилиться хоча б на один крок, то стратегія не працює. Якщо людина платить “ціну” у вигляді бажання, прагнення, готовності виконувати всі правила та розпорядження, то вона вилікується, в цьому можна і не сумніватися. “Ціну”, тим часом, можуть заплатити тільки ті, кому є заради чого жити. Саме тому повне рятування від наркоманії — досить рідкісний випадок.
Чи варто вести людину в наркологічну клініку, якщо вона не готова платити “ціну”. Відповідь: можна спробувати, але шанс дуже низький. Завжди є ймовірність того, що психологи допоможуть людині повірити в себе, і вона заплатить ціну в клініці. Проте, тут вже є інша небезпека: “ціну” платити треба не тільки в клініці, а й у реальному житті, до чого колишній наркоман, на жаль, не готовий. Він відірваний від сім’ї та від суспільства, тому швидко розчаровується у цінності свого життя та береться за старе. Очевидно, що секрет рятування в тому, що людину треба вчити “платити” самому життю ще в місці лікування – тільки так можна досягти стабільного ефекту і подальшого бажання залишатися вільним від наркотику.
Як можна позбутися наркотику
Всі чотири пункти дуже важливі, тому що вони не тільки позбавляють наркомана залежності, дають йому віру в себе, але і готують його до труднощів реального життя, де до нього, як до колишнього наркомана, будуть ставитись з підозрою не те що випадкові люди, а навіть родичі. Наркоман обов’язково має пройти курс реабілітації та ресоціалізації, особливо якщо він уже пролікувався у наркологічній клініці та знову близький до рецидиву.
Ми, працівники центру реабілітації та ресоціалізації алко- та наркозалежної молоді “Новий шлях”, впевнені, що знаємо, як допомогти нужденним у рятуванні від наркоманії. Ми не пропонуємо легкого шляху. Ви повинні бути готові заплатити “ціну”, а ми, у свою чергу, зробимо все можливе, щоб за допомогою праці та молитви поставити Вас на шлях до позбавлення залежності.