Наркотичні речовини неминуче викликають звикання. На перших етапах людині здається, що вона може контролювати згубну пристрасть, але згодом прагнення знову отримувати кайф стає непереборним. Наслідки – зруйноване життя, втрата статусу та соціальних зв’язків, підірване здоров’я, відсутність будь-яких життєвих перспектив. Рано чи пізно приходить бажання позбутися наркотичної залежності.

Фактори виникнення патологічного потягу до наркотиків

Сьогодні наркоманію офіційно визнано психосоматичним захворюванням хронічного характеру. Існує безліч спеціалізованих клінік та реабілітаційних центрів, орієнтованих на роботу з наркозалежними. Однак часто доводиться чути, що наркоман не буває колишнім. Дійсно, дуже мало хто з хворих здатний зцілитися і повернутися до повноцінного життя. Відповідь питанням, чому лікування наркоманії рідко буває ефективним, лежить у розумінні механізму виникнення патологічної тяги.

Почуття ейфорії, яке переживає «під кайфом», називають першопричиною швидкого звикання. Бажання легко відключатися від поточних життєвих проблем і отримувати яскраві відчуття змушують людину регулярно повертатися в наркотичне забуття. Так виникає психологічна залежність.

Поступово збільшується доза та частота прийому, з’являється бажання пробувати важчі склади для «ширки». Метаболізм підлаштовується під постійне підживлення психотропними субстанціями, збільшення перерви між прийомами викликає сильні фізичні страждання. Відбувається швидка деградація особистості. Наркоман готовий за нову дозу, яку вимагають тіло та мозок, на будь-які вчинки, незалежно від їхньої морально-етичної складової.

Усвідомлення проблеми дозволяє сподіватися зцілення, але залишає відкритим питання способах її подолання. Найбільш раціональне рішення – звернення до спеціалістів. Оскільки послуги професіоналів вимагають фінансових витрат, а поява в сім’ї наркомана зазвичай викликає погіршення матеріального становища, багато хто спочатку намагається вилікуватися самостійно. Існує кілька поширених методик, за допомогою яких наркозалежні та їхні близькі намагаються боротися із хворобою.

Замісна терапія – міфи та реальність

Одним з найважчих і найнебезпечніших наслідків звикання до наркотичних речовин є абстинентний сидром при спробі відмовитися від їх регулярного застосування. Подолання залежності без супутніх психічних та фізіологічних страждань неможливе. До найпоширеніших і підступних помилок належить розподіл наркотичних речовин на легені та важкі. Іноді наркомани намагаються знизити болючість ломки, заміщаючи наркотики інші психоактивні засоби, придбані в аптеці чи наркодилерів. Крім того, що участь у нелегальному обігу психотропних засобів суперечить законодавству, спроби подолати ламку шляхом заміни одного наркотику на інший самостійно, без спостереження фахівців, можуть завдати незворотної шкоди психічному та тілесному здоров’ю.

Опіоїди

За статистикою найпопулярнішою групою медикаментів, що використовуються для зняття ломки, є опіоїди. До них належать трамадол, трамал, метадон. Трамадол та трамал належать до групи потужних знеболювальних медикаментозних засобів. Вони справді спочатку сприяють зниженню рівня негативних відчуттів. Але реальне подолання залежності спостерігається дуже рідко. Зазвичай виникає стійкий страх прояви больового синдрому при відмові нової звички. Синтетичні опіоїдні анальгетики пригнічують центральну нервову систему, загрожують виникненням ниркової та печінкової недостатності. Поступово виробляється толерантність, що зумовлює безперервне збільшення дози. Власне, хвороба не зникає, лише змінюється форма її прояви.

Часто лікування наркоманії намагаються проводити з допомогою метадону. Міф про успішний досвід його використання у західних клініках з метою придушення потягу до героїну немає фактичного підтвердження. Як показує досвід, цей препарат не здатний допомогти в зціленні, оскільки викликає стійку потяг, аналогічну героїновій. Ризикованою практикою є застосування кустарно виробленого метадону, активно запропонованого наркоторговцями. Такий замінник визначить лише новий виток хвороби, а при неконтрольованому прийомі може призвести до тяжких уражень організму.

Снодійні та седативні препарати

Поширена думка, що позбавитися залежності легше, якщо ламання відбувається під час сну. З метою викликати загальмованість нервової системи та полегшити хворобливі відчуття застосовують сильнодіючі медикаменти снодійно-седативного ряду: феназепам, реладорм, радедорм. Небезпека цієї медикаментозної групи полягає у широкому спектрі побічних процесів на організм, особливо у печінку. Крім того, нефахівцю досить складно правильно розрахувати нешкідливу дозу. Наркозалежні, намагаючись мінімізувати абстинентний синдром та ефект звикання до самого препарату, схильні поступово частішати прийом та збільшувати дозування. Така практика здатна призвести до незворотних негативних наслідків для здоров’я, аж до смерті.

Психостимулятори та антидепресанти

Як демонструє статистика, спроби вилікуватися самостійно шляхом переходу на більш легкі наркотики дуже рідко призводять до позитивного результату. Зміна героїну чи іншого опіоїду на полегшений варіант із вмістом синтетичних чи природних психотропних речовин свідчить швидше про небажання визнавати проблему і кардинально змінювати спосіб життя. Аптечні або кустарно виготовлені замінники, що належать до неопіатної групи, також схильні викликати звикання психологічного та фізіологічного характеру.

Шкода від подібної терапії, що проводиться без спостереження медиків, криється у сильній дії неопіатних препаратів на психіку. Антидепресанти, галюциногени, психостимулятори впливають безпосередньо на головний мозок і при безладному застосуванні можуть спричинити збої у функціонуванні його відділів, серйозні порушення психічного стану та розумової діяльності.

Алкоголь

Ще один класичний міф – можливість позбавитися наркотичної залежності шляхом її заміни на алкогольну. Коли психічне та фізичне здоров’я підірване систематичним зловживанням психотропними засобами, значно знижується опір організму іншим згубним звичкам, спостерігається прискорене звикання до спиртного.

Помічено, що наркоманів вирізняє специфічна реакція на алкоголь. Спроби самостійно заглушити потяг до наркотичної ейфорії за допомогою спиртного призводять до непередбачуваних наслідків. Навіть невелика кількість алкогольного напою може спричинити сильне сп’яніння. А ударна доза цілком спроможна викликати патологічні психічні розлади, коматозний стан, смертельний результат. До тяжких захворювань, супутніх наркоманії, належать вірусний гепатит. Регулярна токсична дія спиртного на вже пошкоджену печінку за короткий час закономірно призводить до цирозу та онкології.

Способи підвищити ефективність «сухого» методу

При спробах вирватися з мереж пристрасті без звернення до фахівців найбільш дієвим та безпечним є «сухий» спосіб, який водночас вважається найважчим. Суть методу полягає у повній відмові від наркотиків або їх аналогів. У цьому людині доведеться пережити весь спектр проявів ломки, перебуваючи у тверезому свідомому стані. Болісність абстинентного синдрому становить основну складність методики. Чим вищий ступінь звикання до наркотику, тим тривалішим і болючішим буде період виходу з тяжкого стану. Декілька рекомендацій допоможуть у подоланні кризи.

Підтримка близьких. Пройти нелегкий доленосний відрізок життєвого шляху самостійно – практично нездійсненне завдання. Впоратися з бідою набагато простіше, якщо поруч знаходяться союзники, здатні в потрібний момент надати посильну допомогу. Люди, які пройшли через подібні випробування, розповідають про сприятливий вплив спільної молитви, що сприяє зміцненню волі. Рідні, рішуче налаштовані на боротьбу з бідою, з розумінням сприймуть супутні проблеми. У разі критичної ситуації вони зможуть тверезо оцінити ступінь небезпеки та, за необхідності, звернутися за терміновою медичною чи психологічною допомогою до професіоналів.

Ізоляція. На етапі початкової відмови від наркотиків необхідно максимально відгородитися від спокус. Оптимальним буде варіант повної ізоляції на період форсування ламання. Для цього потрібно попередньо зробити запас води та продуктів. Щоб у прагненні позбавитися залежності не поставити під загрозу здоров’я та життя, бажано заручитися підтримкою надійної людини, яка могла б контролювати процес, запобігати спробам повернутися до зілля.
Дотримання режиму. Абстинентний синдром є серйозним стресом для організму. Часто наркоман, змучений болем та моральними стражданнями, відмовляється від їжі та пиття. Завдання близьких – створити максимально сприятливе становище, забезпечити нормальний режим харчування. Будуть доречні продукти, що легко засвоюються: фрукти, супи, каші, відварені овочі. Також необхідно ретельно підтримувати водяний баланс. Відмінною підмогою послужать відвари лікувальних трав (м’яти, меліси, материнки, собачої кропиви, ромашки, липи), що володіють властивістю заспокоювати нервову систему, знімати запальні процеси, виводити токсини.

Реабілітаційний період

Подолання залежності – складний і довгий шлях, а позбавлення абстинентного синдрому є відповідальним, але лише першим значимим етапом. Відомо безліч випадків, коли людина, незважаючи на болючі відчуття, змогла перемогти ломку, але через деякий час знову повернулася на згубний шлях без видимих ​​причин. Ризик зриву у колишнього наркомана є завжди. Він обумовлений пам’яттю про ейфоричний стан, зображений у мозку кожного, хто хоч одного разу спробував наркотик. А у людини, яка пройшла через хронічну стадію, назавжди залишиться деформація особистості. Повернення до звичного кола спілкування, до минулого способу життя сприяє пробудженню небезпечних спогадів. Тому так важливо постійне сприяння сім’ї, чуйний та ретельний, але тактовний контроль із боку близьких.

Безперечно, найуспішнішим, безпечним для пацієнта і щадним для його оточення способом позбутися наркотичної залежності є звернення до спеціалізованих лікувально-реабілітаційних центрів.

Досвідчені фахівці чітко оцінять стадію захворювання, складуть найбільш ефективну комбіновану схему лікування, забезпечать на основі оснащеного комплексу захист від спокус, грамотний медичний супровід процесу лікування та реабілітації.