Ні для кого не секрет, що наркоманія стала хворобою нашого століття. У багатьох країнах Західної та Східної Європи, Америки мільйони людей щорічно звертаються за допомогою до лікарів-наркологів та одержують невтішний діагноз під назвою «наркоманія». Така «потяг» визначає поведінку залежної людини, будучи головною дією силою, а по суті це ніщо інше як психічний потяг до наркотиків. У стані ломки багато пацієнтів роблять жахливі вчинки, такі як брехня, злодійство, зрада, торгівля наркотиками і кримінальні діяння, які їм абсолютно не властиві у тверезому стані.

Першим кроком ефективного лікування наркоманії, а також його найважливішим елементом є розуміння та усвідомлення залежним, що самотужки впоратися з цією хворобою неможливо. Більше того, наркозалежний повинен сам розуміти, що він хворий і йому необхідно пройти курс лікування від наркоманії. Якщо пацієнт, приходячи до медичного центру чи наркологічний диспансер, вже під час першої консультації чітко усвідомлює негативний вплив наркоманії та всю згубність цієї залежності, яка відбивається не тільки на ньому самому, а й на житті близьких йому людей, то робота лікаря-нарколога полегшується в значній мірі.

І звичайно ж, величезною помилкою є твердження пацієнта, що він сам зможе зіскочити будь-якої миті, відмовившись від прийому наркотиків самостійно. У такому разі процес лікування ускладнюється і потрібна додаткова допомога психолога.

Лікування наркозалежності

У випадку, коли наркозалежна людина відмовляється визнавати свою хворобу, представляючи при цьому небезпеку для своїх близьких і просто для оточуючих, а також якщо згубна залежність вже серйозно загрожує життю хворого, доводиться вдаватися до примусового лікування. А примусове лікування наркоманії – це хоч і медична, і гуманна, але все-таки ізоляція. Тому дуже важливо, щоб хворий усвідомив, що він наркоман і виявив добровільне бажання позбавитися цієї недуги, зібравши всю волю і сили для боротьби зі згубною залежністю.

Від повної взаємодії співробітників наркологічного центру та близьких пацієнта, а також від їхньої готовності дотримуватися рекомендацій лікарів, на пряму залежить ефективність лікування. У нелегкій боротьбі із залежністю необхідно подолати такі почуття як розпач і приреченість, а в союзники слід взяти доброзичливість, пов’язану з твердістю та тверду віру у перемогу. Адже оптимістичний настрій близьких обов’язково передається хворому, допомагаючи переконати в необхідності свідомого лікування.